Слухове виховання – це можливість розвитку вміння спілкування вашої дитини.

«Я хочу, щоб гнучкий язик сказав все, що подумає голова»

Мова є основним засобом для встановлення та підтримки контактів між людьми. Її правильний розвиток залежить від багатьох факторів, але добрий слух має найбільше значення в процесі становлення вербального спілкування.

Що таке слухове виховання?

Це ряд дій, що базуються на активації залишків слуху дитини та розвитку здатності їх використання для кращої орієнтації в оточенні та для розвитку мови. Перші три роки життя – це період найбільшої готовності до асиміляціі мови слуховим шляхом. Сучасні діагностичні методи дозволяють виявити порушення слуху вже в періоді новонародженості та заздалегідь забезпечити дитину відповідним слуховим апаратом або кохлеарним імплантом. Цей момент та роль батьків дуже важлива для перебігу реабілітації. Саме батьки є гідами дитини в новому світі звуків, а їх дії повинні зосереджуватися на передачі дитині різноманітних слухових стимулів. Поведінка батьків має бути цілеспрямованою, продуманою та має дати можливість дитині асоціювати звуки з явищами, які їх викликають. Поведінка батьків не може бути обмеженою певним числом слухових вправ, а навпаки повинна бути стабільною підставою для формування слухової чутливості дитини.

Такий підхід дає можливість досягти наступні цілі слухового виховання:

• зацікавленість дитини світом звуків,
• визначення різних аспектів звуків,
• визначення місця мовлення на слуховому шляху,
• розвиток звукового мовлення.

Така поведінка дає дітям з порушенням слуху можливість повноцінного розвитку, дозволяє гратися з чуючими однолітками та в майбутньому брати участь в загальній системі освіти. Основою слухового виховання є підвищення чутливості на оточуючі звуки, джерелами яких можуть бути:

• тварини,
• транспортні засоби,
• різноманітні дії (вбивання цвяхів, складання тарілок, стукіт у двері і так далі),
• звуки інструментів,
• людські звуки (плач, сміх, кашель, хропіння),
• природа (шум дерев, дощ, буря, струмок тощо).

Раннє слухове виховання це також тренування вербального слуху. Необхідно ввести в звукове оточення дитини мову, спів і музику. Слід дбати про те, щоб мова була правильною, чіткою, з наголосами та відповідною інтонацією. Не слід побоюватися, особливо на початковому етапі реабілітації, «мови тіла», тобто різних жестів та дій, що підкреслюють сенс висловлювання.

Слухове виховання – це заплановані вправи з використанням спеціальних засобів. Метою вправ є підготовка маленької дитини до дослідження слуху у «вільному звуковому полі». Перші ігри спрямовані на навчання дитини реакції на звук різних інструментів. Потім слід навчити шукати джерела звуку та пізнавати такі його якості, як висота, напруга, довжина, число та темп акустичних явищ. Слухове виховання ґрунтується на безсловесному та словесному матеріалі. Це основа аудитивно-вербального методу, остаточною метою якого є розвиток звукової мови дитини з дефектом слуху. Кожна нечуюча дитина, яка має слуховий апарат або імплант, може пройти етапи слухового виховання та спілкуватися з оточенням за допомогою мови. Основні умови успіху – рано поставлений діагноз, застосування відповідного методу реабілітації слуху, відсутність додаткових дисфункцій розвитку дитини та систематичне виконання завдань слухової реабілітації.