Хронічне холестеатомне та грануляційне запалення середнього вуха

19 Травня 2021 by administartor
Przewlekłe-perlakowe-i-ziarniowe-zapalenie-ucha-środkowego-1200x800-1200x800.png

Що таке холестеатома?

Холестеатома складається з мас відлущуваного епідермісу, мас холестерину, засохлих виділень і бактерій. Епідерміс, що становить холестеатому, схожий на відлущуваний епідерміс шкіри. У нормальних умовах такий епідерміс покриває шкіру слухового зовнішнього каналу  та барабанну перетинку ззовні. Однак, якщо він проникне у середнє вухо (наприклад, у результаті запалення з порушенням цілісності барабанної перетинки), він наростає і відлущується всередину. Маючи там обмежений простір, створюється збита, біло-сіра маса, що викликає, через свій відцентровий ріст, знищення кісткової тканини та слухових кісточок.

Що таке грануляція та поліпи?

Грануляція – це яскраво-червона тканина, яка розвивається на тлі запальних змін і кровоточить при чищенні вуха. У деяких випадках маси грануляції дуже великі, що є причиною вушних поліпів.

Як розпізнати хронічний отит середнього вуха?

Отит з холестеатомою можна визначити після огляду лікаря (це захворювання слабо реагує на фармакологічне лікування, витікання рідини з вух повторюються, найчастіше супроводжується погіршенням або втратою слуху). Під час обстеження за допомогою отоскопа найчастіше можна помітити постзапальні зміни барабанної перетинки, слухових кісточок та іноді скроневої кістки. Вухо часто вологе, а під час його чищення за допомогою медичного відсмоктувача відсмоктуються виділення та нагромаджені маси епідермісу і часто грянуляціі. Іноді для визначення довжини запальних змін необхідно виконати комп’ютерну томографію, рентген або магнітно-резонансну томографію скроневої кістки та навколишніх тканин. На жаль, навіть за сучасної діагностики дуже важко перед операцією точно визначити область процедури. Часто отохірург під час операції, на основі патологічних змін, приймає рішення про тривалість операційної процедури. Перед операцією лікар найчастіше визначає максимальну можливу тривалість процедури та модифікації.

Як лікуються серйозні запальні зміни середнього вуха?

Під час операції відбувається видалення всіх хворих тканин з середнього вуха та соскоподібного відростка (розташований за вушною раковиною). Під час операції видаляється холестеатома, грануляції, поліпи та слухові кісточки (зазвичай вже в великій мірі зруйновані через запалення): молоточок та коваделко. Найголовнішим завданням цієї процедури є видалення з вуха запального стану і попередження серйозних ускладнень. Стан слуху не знаходиться на першому плані, але якщо це можливо, виконується також слухопокращуюча тимпанопластика (реконструкція провідної системи вуха, тобто барабанної перетинки та слухових кісточок). В інших випадках операція, яка покращує слух, виконується після повного загоєння рани (через 6 місяців).

Які можуть бути наслідки невилікуваного запалення вуха?

Холестеатома має прогресуючий характер. Вторинне бактеріальне зараження зростаючих в вусі мас епідермісу найчастіше є причиною гнійного запалення, часто неприємно пахне, не піддається консервативному лікуванню, з вуха витікає рідина. Воно поглиблює прогресивну деструкцію навколишніх тканин, включаючи скроневу кістку (можливе запалення скелястої частини скроневої кістки) та слухові кісточки (з’являється дедалі глибша туговухість, а навіть, в результаті хвороб внутрішнього вуха, повна глухота). У деяких випадках може відкритися мозкова оболонка (епідуральний абсцес) і запальний стан може перейти на мозкові оболонки (запалення мозкових оболонок) або всередину черепа (абсцес розташований під склерою, абсцес мозку або мозочка). Може також виступити руйнування кісткового каналу та пошкодження лицевого нерва (параліч м’язів половини обличчя), ускладнення лабіринту (запалення лабіринту з запамороченням), а також тромбозне запалення сигмовидної пазухи. Деякі з вищевказаних ускладнень можуть бути небезпечними не тільки для здоров’я, але також для життя хворого.

Що таке радикальна операція і її модифікації?

Після насічки за вушною раковиною відкривається поверхня кістки і за допомогою спеціальних фрез розкривається простір соскоподібного відростка та середнього вуха. Потім видаляється холестеатома, грануляція та всі хворі тканини разом із залишками слухових кісточок, створюючи з усіх відкритих просторів одну яму, легку для чищення та контролю через зовнішній слуховий канал. Потім закривається у вусі отвір євстахієвої труби, щоб інфекції не проникали з носа та горла. Далі лікарі поміщають пов’язку у вусі, накладають шви (на рану за вушною раковиною) та зовнішню пов’язку. Зараз вищевказана операція рідко виконується, тому що домінують її модифікації (наприклад, радикальна операція вуха). Під час цих операції лікарі не закривають отвору євстахієвої труби та залишають елементи системи слухових кісточок і морфологічні елементи скроневої кістки, з точки зору виконання реконструкції провідної системи середнього вуха (операція покращує слух).

Який вид анестезії лікарі застосовують під час операції?

Подібні операції зазвичай виконуються під загальною анестезією (наркозом). Вона забезпечує безпеку пацієнта та комфорт хірурга. Можливе використання місцевої анестезії, але тільки у випадках, коли місцева анестезія з медичних причин є єдино припустимою формою. Після операції час від часу пацієнтам необхідні невеликі дози болезаспокійливих ліків.

Чи можливі ускладнення після видалення холестеатоми?

У медицині неможливо дати гарантії повної ефективності терапії. Можливі ускладнення після операції можна розділити на загальні та хірургічні. Загальні пов’язані з інфекціями, анестезією, ліками, обмеженням руху, супутніми хворобами тощо. Лікар, який відповідає за безпечний хід анестезії (анестезіолог), попросить Вас надати більш детальну інформацію, що дозволяє зменшити ризик цих ускладнень. Крім того, необхідно буде виконати кілька додаткових обстежень, таких як визначення групи крові з резус-фактором, морфологія та біохімічне дослідження крові, дослідження згортання крові, дослідження сечі та інші.

Отохірургічні ускладнення: глибока туговухість або повна глухота оперованого вуха, пошкодження лицевого нерва, що може стати причиною порушення м’язів обличчя оперированого боку, пошкодження барабанної струни, ознаками чого є розлади смаку на язику оперированого боку, тривалі порушення рівноваги, виникнення або посилення вушних шумів, перфорація барабанної перетинки, відсутність покращення слуху. Вищевказані ускладнення дуже рідкісні, а їх кількість залежить від досвіду оперуючого колективу.

Як виглядає післяопераційний період?

Найважчими є перші години після наркозу. Протягом першої доби іноді виступають запаморочення та нудота, які є результатом дій в області внутрішнього вуха.

Час перебування в лікарні зазвичай становить від 7 до 10 днів після операції. Потім з рани за вушною раковиною знімають шви. Перев’язка у вусі змінюється кожні кілька днів, а потім повністю видаляється. Контрольні обстеження слуху виконуються у різних проміжках часу, але об’єктивний результат операції можна оцінити через 4 тижні після операції.

Які поради після цього виду операцій?

У ранній період після операції пацієнт повинен вести обережний спосіб життя й уникати фізичного навантаження. У зв’язку з можливими запамороченнями не рекомендується після операції водити машину та слід уникати роботи на висоті. Не можна мочити опероване вухо. Після операції рекомендується періодично проходити контроль. Якщо після загоєння рани планується операція на покращення слуху, то вона може бути виконана через приблизно 6 місяців після першої.

Copyright by CSIM 2021. Все права защищены.

Copyright by CSIM 2023. Wszelkie prawa zastrzeżone.

Realizacja: X-Connect.pl
Cвершение: X-Connect.pl
Перейти до вмісту