Зараження коронавірусом SARS-CoV-2 може викликати розлади нюху і смаку.

‍”Відомості про розлади нюху і смаку у людей, заражених новим коронавірусом, надходять з трьох країн, де епідемія COVID-19 досягла критичного рівня. В опитуванні, проведеному в Італії, зазначалося, що у пацієнтів, особливо у віці 30-50 років, до появи симптомів задишки або кашлю, з’являлося порушення нюху і смаку », – розповідає в інтерв’ю «Puls Medycyny» професор, доктор меднаук та наук охорони здоров’я, магістр управління Піотр Х. Скаржиньські, спеціаліст в галузі загальної та дитячої оториноларингології.

‍Переклад. Джерело: Puls Medycyny

‍Американська Академія Отоларингології (AAO) повідомила на своєму веб-сайті, що втрата або порушення нюху і смаку спостерігалися у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, без наявності будь-яких інших симптомів. Що відомо сьогодні про зв’язок між виникненням аносмії (втрата нюху) і агевзії (втрата смаку) і зараженням новим коронавірусом?

‍Відомості про розлади нюху і смаку у людей, заражених новим коронавірусом, надходять з трьох країн, де епідемія COVID-19 досягла критичного рівня. Я розмовляв на цю тему з моїми колегами, включаючи доктора Пуя Дехагі з управління Молодих Європейських Ринологів, який опублікував звіт про італійських пацієнтів. У проведеному опитуванні зазначалося, що у пацієнтів, особливо у віці 30-50 років, до появи симптомів задишки або кашлю, з’являлося порушення нюху і смаку.

‍Подібні відомості надходять з Ірану. За останній місяць значно збільшилася кількість пацієнтів, які повідомляють про розлади нюху і смаку. У представників Іранської асоціації ринології є дві теорії на цю тему. Одна з них пов’язана з впливом коронавируса і його накопиченням в носоглотці і ротової порожнини. Вважається, що існує подібний вплив на нюховий нерв і смакові рецептори.

‍Друга теорія припускає вплив дезінфікуючих засобів, часте використання яких може привести до розладів нюху і смаку.

‍У Китаї, однак, в одній з лікарень в Ухані досить висока схильність до вірусу спостерігалася під час ендоскопічних операцій на навколоносових пазухах в поєднанні з операцією на основі черепа. У цій ділянці розташовані нюхові рецептори, і, ймовірно, через накопичення вірусу існує ризик погіршення нюху, як при поліпозному риносинуситі, але без типових симптомів.

‍Чи є втрата нюху і/або смаку поширеним симптомом при інфекційних захворюваннях? Чи можуть будь-які інші патогени викликати такі симптоми?

‍Розлади нюху досить часто зустрічаються при хронічному синуситі, але зазвичай вони не є основнимм або першимм симптомами. Ці розлади можуть бути викликані бактеріями, вірусами і грибками, а також бути побічним ефектом деяких ліків. Це можуть бути такі препарати, як антидепресанти, судинозвужуючіьні препарати місцевої дії (α-адреноміметики) або деякі антиаритмічні препарати.

‍Порушення смаку в контексті оториноларингології частіше викликається хімічним отруєнням, але може також бути результатом побічних ефектів деяких лікарських препаратів. Йдеться про препарати з таких груп, як гормони, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (головним чином, каптоприл і еналаприл), Сартана, сечогінні препарати і деякі антибіотики. Сульфаніламідні препарати (наприклад, бета-блокатори або ІKA) викликають такий побічний ефект за рахунок зниження концентрації цинку і міді; блокатори кальцієвих каналів шляхом зупинки припливу іонів кальцію блокують вивільнення рецепторів смаку (наприклад, дилтіазем, верапаміл або ніфедипін). Деякі ліки викликають також порушення смаку, яке проявляється у вигляді металевого присмаку в роті. До групи таких ліків входять, наприклад, метронідазол, амілорид або ацетазоламід.

‍Чи можуть такі розлади зберігатися тривалий час?

‍У разі нелікованого хронічного синуситу це розлад може зберігатися, але після відповідної терапії нюх може прийти в норму. Це один з аспектів, який в даний час вивчають фахівці в Італії, які лікують пацієнтів, які перемогли Коронавірусну інфекцію. Однак, зі зрозумілих причин це не є пріоритетом в даний час, і важко отримати однозначні статистичні дані.

‍Найгірше буває у випадках розладів, пов’язаних з хімічним отруєнням – ці розлади часто носять постійний характер. У разі розладів, що виникають в результаті вживання лікарських препаратів, припинення їх прийому зазвичай призводить до повернення нормальних функцій нюху і смаку. Пам’ятайте, однак, що не завжди можна припинити прийом ліків. В цьому випадку можна розглянути можливість переходу на препарат з іншої фармакологічної групи з аналогічним ефектом, який не викличе таких побічних ефектів.

‍З огляду на відомості про нові симптомах інфекції SARS-CoV-2, чи слід припускати, що фахівці-оториноларингологи особливо схильні до ризику зараження новим коронавірусів?

‍Ця теза не може бути однозначно підтверджено, але ці фахівці мають підвищений ризик. Є відомості, що 12 осіб, які були присутні в операційному блоці під час спільної операції нейрохірургів і оториноларингологів, заразилися коронавірусом. В одній з рекомендацій національного консультанта по оториноларингології і Польського товариства оториноларингологів, фоніатрів і аудіологів йдеться, про те, що таке дослідження, як непряма ларингоскопія повинно бути обмежене і проводитися в крайніх випадках. Якщо є показання до будь-якого роду втручань, наприклад розтину паратонзиллярного абсцесу, фахівець повинен бути одягнений в спеціальний захисний костюм. Проблема в тому, що теорія – це одне, а практика – інше. Стенфордський університет видав рекомендації про те, що кожен пацієнт, який готується до хірургічної операції носа або горла, повинен попередньо пройти скринінговий тест на COVID-19. Я б дуже хотів, щоб така практика з’явилася також і в Польщі.

‍Джерело: Puls Medycyny

‍Підпис: інтерв’ю брала Ева Кужіньска