Закладеність носа, проблеми зі сном, хропіння, хронічний біль у горлі, біль у вусі, стенокардія, що повторюється декілька разів на рік, порушення концентрації уваги, а у дітей, правильний діагноз яким поставлений надто пізно, навіть ослаблення психофізичного стану – причиною всіх цих недуг може бути гіпертрофія глоткового мигдалика, дізнаємось із програми TVP Info – ІНФО МЕД. Гість програми, професор Петро Хенрик Скаржиньський, фахівець-оториноларинголог, дитячий отоларинголог і фоніатр розказав глядачам, чи виправданий страх перед видаленням глоткового мигдалика, як проходить дана процедура та наскільки швидкий процес відновлення після операції.
Глотковий мигдалик, або третій мигдалик, розташований за носом і є частиною глоткової системи – кільця мигдаликів, так званого Кільця Вальдейєра, що захищає організм від патогенів (вірусів, грибків, бактерій). При зіткненні із нею глотковий мигдалик збільшується у розмірах. Під час впливу на організм інфекцій, що постійно повторюються, часто виникає патологічна гіпертрофія мигдалика (аденоїди). Разом з ним можуть збільшуватися і два піднебінні мигдалики. Негабаритний третій мигдалик блокує слухові труби, що з’єднують носоглотку з вухами, а це в свою чергу призводить до втрати слуху. Однак це не єдина проблема, що виникає внаслідок гіпертрофії глоткового мигдалика. Інші симптоми, які мають стурбувати батьків, включають: хропіння, утруднене дихання через ніс, що змушує дитину дихати через рот, біль у вусі, дефекти мови, неприємний запах із рота. Ці недуги означають, що оториноларинголог може порадити видалити мигдалики. Як пояснив фахівець, захисний бар’єр організму забезпечуватиметься, якщо залишиться навіть невелика їх частина, тому не варто боятися, що після операції дитина стане вразливою до інфекцій. Операція на мигдаликах дозволяє маленькому пацієнтові рідше хворіти, а можливі хвороби стають менш інтенсивними та менш обтяжливими для нього та його організму.
Фахівець також пояснив, що тонзилектомія (видалення мигдаликів) не є складною процедурою, проте лікар завжди повинен бути поінформований про все, що відбувалося до запланованої операції, особливо про перенесені або поточні інфекції. Також необхідно дотримуватися рекомендацій даних лікарем перед процедурою, таких як виключення з раціону або обмеження вживання продуктів, що розріджують кров, таких як риб’ячий жир, деякі види сиропів, полуниця, малина та інші.
Тонзилектомія проводиться під загальною анестезією (наркозом). Після процедури можна використовувати знеболювальні, якщо вони потрібні дитині. Професор Петро Хенрик Скаржиньський рекомендує після операції залишити маленького пацієнта в лікарняній палаті під наглядом медичної бригади на одну добу, щоб дати йому час спокійно отямитися, а наступні 5-7 днів провести вдома у зв’язку з антибіотикотерапією після операції.
Як пояснив фахівець, проблеми з мигдаликами виникають і у дорослих, викликаючи іноді хропіння і стенокардії, що часто повторюються. Тонзилектомія дозволяє ефективно захиститися від недуг, що постійно повторюються та мають негативний вплив на організм. Після процедури дорослому варто кілька днів побути вдома на лікарняному, щоби спокійно повернутися у форму. У дорослих після тонзилектомії можливі вторинні пізні кровотечі, навіть на 5-8-ий день після операції, що є досить небезпечним ускладненням, тому не можна недооцінювати процедуру і варто виконувати всі рекомендації лікаря, як отримані до, так і після операції (наприклад, прийом назначених ліків, інгаляцій, що прискорюють загоєння).
Професор Петро Хенрик Скаржиньський порекомендував звертатися до фахівця, як тільки були помічені тривожні симптоми у себе або у дитини, тому що будь-яке зволікання з вирішенням проблеми може призвести до значного збільшення її масштабів та обсягу потенційної операції.
