Захворювання вух, особливо отит середнього вуха, є поширеною проблемою незалежно від віку, але переважно вони все-таки виникають у дітей. Це пов’язано з тим, що євстахієва труба у вусі дитини влаштована інакше, ніж у дорослих, вона коротша і ширша, а її отвір у глотці постійно відкритий, що викликає появу мікроорганізмів (переважно бактерій), що накопичуються в носоглотці під час інфекції верхніх дихальних шляхів і легко проникають у вухо. Також вушним хворобам сприяє недостатньо розвинена імунна система та ряд інфекційних захворювань, у тому числі гіпертрофія мигдаликів або хронічний синусит.

Як розпізнати отит середнього вуха?

Отит середнього вуха може бути гострим, ексудативним та хронічним.

Першими симптомами інфекції, що розвивається, є: біль у вусі, іноді пульсуючий, що посилюється в положенні лежачи, підвищена температура, навіть до 40°С у дітей. Хворий може відчувати відсутність апетиту (немовлята неохоче смокчуть), скаржитися на нездужання, головний біль, блювоту і шум у вухах, невелике зниження слуху. На більш запущених стадіях захворювання (ексудативний і хронічний середній отит) в барабанній порожнині накопичується рідина.

Як лікувати отит середнього вуха?

При гострому середньому отиті рекомендується негайне застосування антибіотика:

– у дітей до 6 місяців,

– у дітей віком до 2 років при двосторонньому середньому отиті,

– у дітей з високою температурою та блюванням,

– у дітей із виділенням рідини з вуха.

Дітям старше 2 років, а також дорослим, у разі легкого перебігу захворювання, зазвичай призначають знеболювальні та жарознижувальні засоби. Якщо через 48 годин поліпшення не спостерігається, найчастіше необхідно застосувати антибіотик. Також використовуються протинабрякові препарати. Якщо захворювання приймає більш важку форму (ексудативний середній отит), необхідно розсічення барабанної перетинки (часто встановлюються дренажі), що дозволяє дренувати рідину, що накопичилася в барабанній порожнині. Це знижує тиск у барабанній порожнині і часто приносить полегшення хворому. У разі хронічної форми отиту середнього вуха може знадобитися хірургічне втручання.

Чому не можна легковажити болем у вусі?

Біль у вухах (особливо у дітей) завжди вимагає консультації з терапевтом або лікарем-оториноларингологом, тому що недоліковані інфекції можуть легко поширюватися, викликаючи безліч серйозних ускладнень, наприклад, перфорацію барабанної перетинки, запалення внутрішнього вуха, лабіринтит, параліч лицьового нерва, цереброспінальний менінгіт чи навіть постійну втрату слуху.

Більше прочитати про запалення, отити середнього вуха і біль у вухах можна тут

3 березня ми відзначаємо Всесвітній День Слуху. Щорічний глобальний захід ініційований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та спрямований на популяризацію профілактики слуху, поширення в суспільстві добрих звичок, які допомагають дбати про слух, та рекомендацію способів запобігання втраті слуху.

Проблеми зі слухом стали сучасною хворобою цивілізації і вражають дедалі молодші вікові групи. Підраховано, що понад 460 мільйонів людей у всьому світі страждають на тяжкі порушення слуху, а понад 1 мільярд людей страждають на різні порушення слуху, що негативно впливають на комфортність повсякденного спілкування.

Чи може галас бути небезпечним для нашого слуху? Як слухати музику без шкоди для слуху? На ці та інші питання на честь Всесвітнього Дня Слуху відповідає професор Петро Х. Скаржинський, оториноларинголог, аудіолог та фоніатр.

Чи може галас бути небезпечним для нашого слуху?

Професор, почесний доктор медичних наук Петро Хенрик Скаржинський

оториноларинголог, аудіолог, фоніатр

Слух – це дуже чутливий орган, і слід бути обережним, щоб не пошкодити його галасом і шумом. Така небезпека виникає при сильному звуковому навантаженні. Якщо дивитися в цілому, то ми часто стикаємося з такою інтенсивністю звуку на концертах та масових заходах, але також і на роботі. В останні роки завдяки численним заходам та багатьом профілактичним програмам, вплив шуму на наш слух був зменшений за рахунок використання різного типу протекторів, за рахунок використання звукозахисних бар’єрів, а також навчання як роботодавців, так і співробітників тому, як піклуватися про свій слух. Надзвичайно важливо проаналізувати, чи звук має більшу інтенсивність ніж 70-80 дБ, але також важливо стежити, як довго ми знаходимося в цьому шумі. Ми часто можемо зіткнутися з ситуацією, коли весь день проводимо в галасі, який, на нашу думку, не особливо обтяжливий, і це може потім виражатися в тому, що ми почуваємося більш нервовими, що у нас частішає серцебиття, підвищується кров’яний тиск. Також потрібно уникати місць та заходів, де можуть відбуватися дуже великі миттєві коливання амплітуди звуку, це має місце, наприклад, в аеропортах, у місцях, де звучить дуже гучна музика, раптові стрибки інтенсивності якої, в одну мить стають дуже великими.

Як слухати музику без шкоди для слуху?

Коли ми слухаємо музику, дуже важливо звертати увагу, чи ми використовуємо якісні навушники, які не викликають різких стрибків інтенсивності звуку, які можуть пошкодити наші органи слуху. Це може виражатися в тому, що в навушниках щось хрускає, скрегоче, чутно якісь скрипи і ми відчуваємо фактично біль, фізичний біль. Другий аспект – час. Якщо ми слухаємо музику, треба робити перерви, нехай наші органи слуху відпочинуть.

Наприклад, коли ми слухаємо музику, ми можемо витягнути навушники і на мить перестати слухати, якщо ми на концерті чи на заході, давайте просто зробимо перерву. Коли потрібно починати турбуватися? Коли, наприклад, ми чуємо шум, такий постійний гомін у вухах. Це явище називається тимчасовим зрушенням порога слухової чутливості, і спочатку воно тимчасове, тобто у когось минає за хвилини, у когось за годинни, а в когось може тривати добу. У людей, часто схильних до такого шумового впливу, пошкодження може стати незворотним, найчастіше це стосується впливу високих частот.

Які симптоми погіршення слуху?

Коли слід звернути увагу, що зі слухом відбувається щось небезпечне? Чи це галас так вплинув? Коли ми ставимо собі таке запитання, дуже часто тут якнайповніше можуть відповісти наші близькі. Люди з погіршенням слуху часто просять повторити сказане або у них самих починаються проблеми з розумінням мови, коли паралельно присутній акустичний шум, у натовпі чи компанії. Типова ситуація: коли в кімнаті тихо, я все чую, все гаразд, а от коли розмовляю з друзями, у мене починаються якісь проблеми. Такі люди часто включають телевізор гучніше або, наприклад, в автобусі, або іншому транспорті, ми можемо бачити, що такі люди набагато голосніше розмовляють по мобільному телефону. Що має нас стурбувати, то це асиметричний слух. Одним вухом ми чуємо добре чи трохи гірше, а іншим вухом чуємо набагато гірше. Тоді вам слід звернутися до фахівця, щоб дізнатися, чи не відбувається якийсь процес, якась інфекція, якийсь запальний процес, щось, що може призвести до незворотного пошкодження слуху, яке згодом буде дуже важко вилікувати.

Які методи лікування втрати слуху?

Що ми можемо зробити, якщо наша втрата слуху стала незворотною через, наприклад, постійний вплив галасу? Необхідно провести обстеження, щоб побачити, чи можна якимось чином впоратися з цією проблемою, хірургічним шляхом або можливо допоможе фармакологічне лікування. Дуже часто втрату слуху не можна вилікувати за допомогою звичайної хірургії чи медикаментозно. Тому ми повинні проаналізувати, чи може нам допомогти слуховий апарат, а в деяких складніших і дуже занедбаних випадках різні види слухових імплантів. Тому добре було б звернутися до фахівця, який має досвід роботи з різними типами рішень, і я особисто завжди рекомендую найменш інвазивні методи. Не варто залишати без втручання таку приглухуватість, яка, наприклад, пов’язана з шумом у вухах, який спочатку лише супроводжує нас іноді, у повній тиші, іноді ввечері, потім з’являється все частіше і може призвести до погіршення розуміння мови. Тоді ми починаємо уникати спілкування з кимось зі своїх друзів або якихось громадських заходів, і внаслідок цього може з’явитися погіршення настрою, зниження цього настрою, а в крайніх випадках навіть депресія. Тому не варто недооцінювати навіть невелику втрату слуху, яка потім може обернутися набагато більшими проблемами, ніж нам здається спочатку.

Центр Cлуху і Mови МЕДІНКУС виступив партнером фільму «Соната».

Фільм заснований на реальній історії Гжегожа Плонки, видатного музиканта зі села Мужасіхле. До 14 років Гжегож вважався дитиною з аутизмом. Він багато часу проводив за старим фортепіано, «граючи» на ньому з великим захопленням. Хлопчику усміхнулася доля: він потрапив до професора Хенріка Скаржиньського, який діагностував у нього сильну втрату слуху, а не аутизм. Слуховий апарат дозволив Гжегожу розвинути свій великий талант та закохатися у музику.

У фільмі показана неймовірна боротьба, величезна завзятість та колосальні зусилля, завдяки яким досягається неможливе.

Прем’єра фільму «Соната» відбулася 4 березня.

Трейлер фільму можна переглянути тут

Професор Петро Х. Скаржиньський, видатний фахівець у галузі лікування слуху та мови, отримав пам’ятну медаль з нагоди 100-річчя Олімпійського комітету Польщі.

«Медаль 100-річчя Олімпійського комітету Польщі – це висловлення нашої подяки професору за відданість популяризації здорового способу життя, олімпійського настрою та поширенню олімпійських цінностей. Зрештою, це вираз нашої вдячності та подяки за медичну допомогу польським спортсменам та поваги до наукових досягнень професора Петра Х. Скаржиньського. Професор – видатна постать у світовій медицині – великий лікар, людина та друг Олімпійського комітету Польщі», – сказав Адам Кржесіньський, генеральний секретар Олімпійського комітету Польщі.

У 2019 році польські веслярі за підтримки медичної групи МЕДІНКУС стали чемпіонами світу, здобувши золоту медаль на чемпіонаті світу з академічного веслування у Лінці. У четвірку переможців увійшов Марчін Бжезіньський, якого МЕДІНКУС також підтримував під час його старту на Олімпійських іграх 2020 року у Токіо.