Зміна голосу може з’явитися під час інфекції верхніх дихальних шляхів. При поширенні інфекції на гортань можливе виникнення набряку голосових складок, захриплості голосу, іноді афонії. Захриплість, пов’язана з інфекцією верхніх дихальних шляхів, зазвичай проходить після одужання. Зміни голосу, що зберігаються більше 2-х тижнів без зв’язку з інфекцією, вимагають консультації лікаря-фоніатра. Захриплість може служити першим симптомом більш серйозних захворювань – новоутворень гортані, особливо у тих осіб, що палять. Важливо вчасно звернутися до лікаря, так як рання діагностика раку гортані дозволяє повністю його вилікувати.
Порушення голосу можуть виникати не тільки у дорослих, але і у дітей. У дитячому віці, в більшості випадків, захриплість з’являється при сильному крику (виникають вузлики, як результат більш сильного їх змикання). Захриплість може супроводжувати алергічні захворювання. Однак, при довготривалій захриплості голосу у дитини необхідна лікарська консультація. Для обстеження дітей застосовується еластичний фіброскоп з тонкою камерою, який вводиться через ніс. Обстеження займає кілька хвилин і добре толерується пацієнтом.
Важливо пам’ятати – захриплість, що зберігається більше 2-х тижнів – показання до консультації у ларинголога або фоніатра.
Консультація лікаря-фоніатра
Пацієнти з захриплістю голосу насамперед звертаються до лікаря-отоларинголога. Але у деяких пацієнтів не вдається виявити причину захриплості голосу при стандартному обстеженні гортані. У таких випадках необхідна консультація лікаря-фоніатра.
Методи діагностики:
У осіб з порушеннями голосу, обстеження гортані проводиться за допомогою ларингоскопу, спеціальної камери, що збільшує зображення гортані. Цінну інформацію також дасть проведення огляду стробоскопом – дослідження руху голосових зв’язок при спеціальному освітленні. Стробоскопія дозволяє визначити причину захриплості голосу, навіть якщо стандартне обстеження не виявило патології. Дослідження також дозволяє виявити новоутворення гортані на ранній стадії.
Лікування:
Часто порушення голосу лікуються антибіотиками або протизапальними засобами, іноді небхідна реабілітація голосу, яка проводиться лікарем-фоніатром. Реабілітація голосу полягає в навчанні правильному голосоутворенню й адекватній голосоподачі. Призначаються різноманітні вправи, підібрані індивідуально в залежності від потреб пацієнта та причини порушення голосу. Проводиться також мануальна терапія, спеціальний масаж, що нормалізує тонус м’язів гортані. Дуже хороші результати реабілітація голосу приносить пацієнтам з функціональними порушеннями голосу (порушення м’язового тонусу гортані), під час мутації голосу у хлопчиків, парезах голосових складок після операцій на щитовидній залозі, психогенної афонії.
МІКРОХІРУРГІЯ ГОРТАНІ
Mікрохірургією гортані називаються фонохірургічні втручання, спрямовані на видалення змінених тканин і відновлення голосу.
Показання до фонохірургічних операцій:
- Хронічні запальні зміни гортані:
- набряк Рейнке;
- поліпи голосових зв’язок;
- вузлики голосових зв’язок;
- кісти та борозенки голосових зв’язок;
- гіпертрофічні зміни;
- посттравматичні зміни.
- Зміни, що виникли через неправильне голосоутворення або після інтубації:
- контактні виразки;
- гранульоми;
- парез голосових складок.
- Видалення передракових змін:
- вогнищ лейкоплакії;
- гіпертрофії з гіперкератозом;
- доброякісних новоутворень, таких як папілома.
Оперативне втручання проводиться під загальним знеболенням з використанням операційного мікроскопа, лазера СО2. Хірург видаляє змінені тканини або вводить в товщу голосової зв’язки гіалуронову кислоту. Вилучені тканини направляються на гістопатологічне дослідження. Після операції необхідно дотримуватися голосового спокою протягом 7 – 10 днів. Після загоєння проводиться реабілітація голосу.
