3 березня ми відзначаємо Всесвітній День Слуху. Щорічний глобальний захід ініційований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та спрямований на популяризацію профілактики слуху, поширення в суспільстві добрих звичок, які допомагають дбати про слух, та рекомендацію способів запобігання втраті слуху.

Проблеми зі слухом стали сучасною хворобою цивілізації і вражають дедалі молодші вікові групи. Підраховано, що понад 460 мільйонів людей у всьому світі страждають на тяжкі порушення слуху, а понад 1 мільярд людей страждають на різні порушення слуху, що негативно впливають на комфортність повсякденного спілкування.

Чи може галас бути небезпечним для нашого слуху? Як слухати музику без шкоди для слуху? На ці та інші питання на честь Всесвітнього Дня Слуху відповідає професор Петро Х. Скаржинський, оториноларинголог, аудіолог та фоніатр.

Чи може галас бути небезпечним для нашого слуху?

Професор, почесний доктор медичних наук Петро Хенрик Скаржинський

оториноларинголог, аудіолог, фоніатр

Слух – це дуже чутливий орган, і слід бути обережним, щоб не пошкодити його галасом і шумом. Така небезпека виникає при сильному звуковому навантаженні. Якщо дивитися в цілому, то ми часто стикаємося з такою інтенсивністю звуку на концертах та масових заходах, але також і на роботі. В останні роки завдяки численним заходам та багатьом профілактичним програмам, вплив шуму на наш слух був зменшений за рахунок використання різного типу протекторів, за рахунок використання звукозахисних бар’єрів, а також навчання як роботодавців, так і співробітників тому, як піклуватися про свій слух. Надзвичайно важливо проаналізувати, чи звук має більшу інтенсивність ніж 70-80 дБ, але також важливо стежити, як довго ми знаходимося в цьому шумі. Ми часто можемо зіткнутися з ситуацією, коли весь день проводимо в галасі, який, на нашу думку, не особливо обтяжливий, і це може потім виражатися в тому, що ми почуваємося більш нервовими, що у нас частішає серцебиття, підвищується кров’яний тиск. Також потрібно уникати місць та заходів, де можуть відбуватися дуже великі миттєві коливання амплітуди звуку, це має місце, наприклад, в аеропортах, у місцях, де звучить дуже гучна музика, раптові стрибки інтенсивності якої, в одну мить стають дуже великими.

Як слухати музику без шкоди для слуху?

Коли ми слухаємо музику, дуже важливо звертати увагу, чи ми використовуємо якісні навушники, які не викликають різких стрибків інтенсивності звуку, які можуть пошкодити наші органи слуху. Це може виражатися в тому, що в навушниках щось хрускає, скрегоче, чутно якісь скрипи і ми відчуваємо фактично біль, фізичний біль. Другий аспект – час. Якщо ми слухаємо музику, треба робити перерви, нехай наші органи слуху відпочинуть.

Наприклад, коли ми слухаємо музику, ми можемо витягнути навушники і на мить перестати слухати, якщо ми на концерті чи на заході, давайте просто зробимо перерву. Коли потрібно починати турбуватися? Коли, наприклад, ми чуємо шум, такий постійний гомін у вухах. Це явище називається тимчасовим зрушенням порога слухової чутливості, і спочатку воно тимчасове, тобто у когось минає за хвилини, у когось за годинни, а в когось може тривати добу. У людей, часто схильних до такого шумового впливу, пошкодження може стати незворотним, найчастіше це стосується впливу високих частот.

Які симптоми погіршення слуху?

Коли слід звернути увагу, що зі слухом відбувається щось небезпечне? Чи це галас так вплинув? Коли ми ставимо собі таке запитання, дуже часто тут якнайповніше можуть відповісти наші близькі. Люди з погіршенням слуху часто просять повторити сказане або у них самих починаються проблеми з розумінням мови, коли паралельно присутній акустичний шум, у натовпі чи компанії. Типова ситуація: коли в кімнаті тихо, я все чую, все гаразд, а от коли розмовляю з друзями, у мене починаються якісь проблеми. Такі люди часто включають телевізор гучніше або, наприклад, в автобусі, або іншому транспорті, ми можемо бачити, що такі люди набагато голосніше розмовляють по мобільному телефону. Що має нас стурбувати, то це асиметричний слух. Одним вухом ми чуємо добре чи трохи гірше, а іншим вухом чуємо набагато гірше. Тоді вам слід звернутися до фахівця, щоб дізнатися, чи не відбувається якийсь процес, якась інфекція, якийсь запальний процес, щось, що може призвести до незворотного пошкодження слуху, яке згодом буде дуже важко вилікувати.

Які методи лікування втрати слуху?

Що ми можемо зробити, якщо наша втрата слуху стала незворотною через, наприклад, постійний вплив галасу? Необхідно провести обстеження, щоб побачити, чи можна якимось чином впоратися з цією проблемою, хірургічним шляхом або можливо допоможе фармакологічне лікування. Дуже часто втрату слуху не можна вилікувати за допомогою звичайної хірургії чи медикаментозно. Тому ми повинні проаналізувати, чи може нам допомогти слуховий апарат, а в деяких складніших і дуже занедбаних випадках різні види слухових імплантів. Тому добре було б звернутися до фахівця, який має досвід роботи з різними типами рішень, і я особисто завжди рекомендую найменш інвазивні методи. Не варто залишати без втручання таку приглухуватість, яка, наприклад, пов’язана з шумом у вухах, який спочатку лише супроводжує нас іноді, у повній тиші, іноді ввечері, потім з’являється все частіше і може призвести до погіршення розуміння мови. Тоді ми починаємо уникати спілкування з кимось зі своїх друзів або якихось громадських заходів, і внаслідок цього може з’явитися погіршення настрою, зниження цього настрою, а в крайніх випадках навіть депресія. Тому не варто недооцінювати навіть невелику втрату слуху, яка потім може обернутися набагато більшими проблемами, ніж нам здається спочатку.

Центр Cлуху і Mови МЕДІНКУС виступив партнером фільму «Соната».

Фільм заснований на реальній історії Гжегожа Плонки, видатного музиканта зі села Мужасіхле. До 14 років Гжегож вважався дитиною з аутизмом. Він багато часу проводив за старим фортепіано, «граючи» на ньому з великим захопленням. Хлопчику усміхнулася доля: він потрапив до професора Хенріка Скаржиньського, який діагностував у нього сильну втрату слуху, а не аутизм. Слуховий апарат дозволив Гжегожу розвинути свій великий талант та закохатися у музику.

У фільмі показана неймовірна боротьба, величезна завзятість та колосальні зусилля, завдяки яким досягається неможливе.

Прем’єра фільму «Соната» відбулася 4 березня.

Трейлер фільму можна переглянути тут

Професор Петро Х. Скаржиньський, видатний фахівець у галузі лікування слуху та мови, отримав пам’ятну медаль з нагоди 100-річчя Олімпійського комітету Польщі.

«Медаль 100-річчя Олімпійського комітету Польщі – це висловлення нашої подяки професору за відданість популяризації здорового способу життя, олімпійського настрою та поширенню олімпійських цінностей. Зрештою, це вираз нашої вдячності та подяки за медичну допомогу польським спортсменам та поваги до наукових досягнень професора Петра Х. Скаржиньського. Професор – видатна постать у світовій медицині – великий лікар, людина та друг Олімпійського комітету Польщі», – сказав Адам Кржесіньський, генеральний секретар Олімпійського комітету Польщі.

У 2019 році польські веслярі за підтримки медичної групи МЕДІНКУС стали чемпіонами світу, здобувши золоту медаль на чемпіонаті світу з академічного веслування у Лінці. У четвірку переможців увійшов Марчін Бжезіньський, якого МЕДІНКУС також підтримував під час його старту на Олімпійських іграх 2020 року у Токіо.

Вуздечка язика є тонкою складкою слизової оболонки порожнини рота, що підтримує і сполучає дно порожнини рота з нижньою поверхнею язика. Сама вуздечка хоч і невелика, але може спричиняти анатомічні порушення та дисфункцію всієї ротової порожнини. Правильно сконструйована вуздечка язика, що має правильні розміри, утримує язик у правильному положенні, дозволяючи їй нормально працювати. Порушення будови вуздечки можуть сприяти виникненню багатьох проблем, у тому числі логопедичних та стоматологічних.

Найчастішими дефектами будови вуздечки язика є її скорочення або гіпертрофія.

Симптоми вкороченої вуздечки язика

• у новонароджених та грудних дітей:
  • проблеми зі смоктанням та ковтанням їжі під час грудного вигодовування,
  • коліки,
• у дітей ясельного, дошкільного та шкільного віку:
  • проблеми з жуванням і ковтанням їжі,
  • труднощі з висовуванням язика до підборіддя або кінчика носа,
  • кінчик язика при витягуванні назовні набуває характерної форми серця замість овалу,
  • порушення мовного розвитку, проблеми з вимовою звуків: р, д, т, н, л, ш, ж, ч, дз, дж.

У яких випадках корекція вуздечки стає необхідною?

Укорочена вуздечка, якщо її не скоригувати, з самого початку формує у дитини неправильну смоктальну, ковтальну та жувальну функцію, що може спричинити порушення прикусу, проблеми з гігієною порожнини рота, а надалі й ускладнення у вигляді захворювання зубів та пародонту. Крім того, у дитини можуть бути труднощі з правильною артикуляцією, що сприяє затримці мовного розвитку, що, у свою чергу, може виражатися у нижчих результатах, ніж у однолітків.

Як виглядає процедура підрізання вуздечки язика?

Вибір методу корекції вуздечки залежить від розмірів дефекту: іноді досить невеликого надрізу, іноді необхідна пластика. Пластику вуздечки язика, тобто її розсічення та накладання саморозсмоктувальних швів, що не вимагають зняття, рекомендується якомога раніше, навіть у дітей раннього віку. У дорослих, незважаючи на усунення вади, повністю позбутися шкідливих звичок, що склалися роками, найчастіше не вдається.

За відсутності протипоказань пацієнт може залишити лікарню за кілька годин після процедури.

Рекомендації після операції

Дуже важливо почати вправи якомога раніше, навіть через день після операції, щоб запобігти утворенню рубців і не зруйнувати ефект від операції. Енергійні тренування протягом перших 7-14 днів є надзвичайно важливими. Які вправи варто робити?

З широко відкритим ротом: торкнутися язиком куточків рота, облизати губи, торкнутися язиком всіх зубів по черзі, також постаратися торкнутися язиком кінчика носа і підборіддя, імітувати кішку, що п’є молоко, імітувати язиком звук кінських копит.

У перші дні після процедури рекомендується легка, напіврідка дієта, без гострої, кислої та надмірно гарячої їжі. Необхідні також регулярні та часті контрольні перевірки спеціаліста.

Про проблеми з вуздечкою язика у дітей у 5 епізоді «ПОРАД МЕДІНКУСУ» розповідає наш експерт, професор, почесний доктор медицини Петро Х. Скаржиньський, оториноларинголог, аудіолог, фоніатр Центру Слуху і Мови МЕДІНКУС.