PHS-—-małe-1200x1023.jpg
22/Гру/2022

Дванадцять видатних учених, які представляють різні галузі науки, були призначені до Ради Національного наукового центру 15 грудня 2022 року. Серед них – професор Петро Х. Скаржиньський – оториноларинголог, дитячий оториноларинголог, аудіолог та фоніатр, член правління Центру Слуху і Мови МЕДІНКУС.

Національний науковий центр є грантовим агентством, яке підтримує наукову діяльність у галузі фундаментальних досліджень.

Рада Національного наукового центру визначає, серед іншого: пріоритетні напрямки фундаментальних досліджень, тематику наукових проектів та умови проведення конкурсів на їх виконання, а також визначає обсяг коштів, що виділяються на дослідження у межах окремих дисциплін чи груп дисциплін.

За понад десять років Національний науковий центр надав дослідникам з усієї Польщі понад 25 000 грантів на загальну суму майже 12 мільярдів злотих. У 2021 році понад половину коштів, присуджених Національним науковим центром, було передано молодим вченим.

Професора, почесного доктора медичних наук і наук про охорону здоров’я, магістра управління Петра Х. Скаржиньського було призначено членом Ради Національного наукового центру наказом міністра освіти і науки доктором Пшемиславом Чарнеком. Термін повноважень членів Ради складає 4 роки.


Info-med-221204_.png
06/Гру/2022

Доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська з Центру Слуху і Мови МЕДІНКУС стала гостею Адама Гізи у програмі «Info Med», яка транслювалася на TVP Info.

У минулому інгаляції застосовувалися для лікування респіраторних захворювань. Вдихали гарячу пару, нахилившись над ємкістю з водою із сіллю, травами чи оліями.

– Інгаляція – ширше поняття. Небулізація – вужче поняття, – пояснила доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська у телепрограмі. – Небулізація означає доставку ліків безпосередньо в дихальну систему. Це однозначно набагато ефективніше.

Ми використовуємо небулайзер з лікувальною метою для інгаляцій дихальних шляхів при деяких гострих і хронічних захворюваннях верхніх і нижніх дихальних шляхів, як у дітей, так і у дорослих.

Експерт також пояснила, як правильно вибрати небулайзер.

– На що слід орієнтуватися, то це на параметри самого пристрою. Насамперед слід звернути увагу на видайність небулайзера. Чим менший потік, то більше він адаптований для маленьких пацієнтів, – додала доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська. – Другий важливий момент, на який варто звернути увагу, це те, на наскільки дрібні частки небулайзер розщеплює препарат. Чим дрібніші частки – менше 5 мікрон, тим ефективніша небулізація. Деякі небулайзери передбачають вибір режиму розміру частинок аерозолю (спеціально для горла, бронхів та легень).

Також варто пояснити, що таке – мертвий об’єм. Мертвий об’єм – це кількість розчину, що залишається після завершення небулізації. Іншими словами, це втрати препарату під час інгаляції.

Зазвичай до небулайзерів додається набір масок різного розміру – для дорослого та дитини, мундштук (для небулізації горла), іноді ще носовий іригатор (для придаткових пазух). Деякі пристрої також включають соску-розпилювач для немовлят. Якщо ми хочемо, щоб тим самим небулайзером користувалися інші домочадці, наприклад ще одна дитина, краще уточнити, чи можна купити додаткові комплекти масок або насадок для носа і рота (бажано з окремим контейнером). З санітарних міркувань у кожного користувача небулайзера повинен бути свій набір масок або насадок і ємність для розчину.

Також слід звернути увагу на термін гарантії пристрою. Зазвичай гарантія складає 2 роки, але доступні моделі і з 3-річною гарантією. З маленькими дітьми ми будемо користуватися небулайзером набагато частіше, ніж зі старшими дітьми, тому варто подбати про тривалу гарантію на прилад.

Як довго має тривати інгаляція небулайзером? Доки не буде прийнята вся доза, тобто поки весь розчин не буде розпорошений з контейнера.

– Небулізація зазвичай триває 10-15 хвилин, з меш-небулайзерами це відбувається набагато швидше, – розповіла доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська. – Чекаємо, поки не випарується весь об’єм розчину. Тоді для нас це сигнал про те, що небулізацію завершено.

Хоча небулайзери не є дешевими пристроями, у них варто інвестувати. Особливо, якщо ми або наше маля часто хворіємо на інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів.

Програма «Info Med» за участю доктора фармацевтичних наук Магдалени Беати Скаржиньської транслювалася в суботу, 4 грудня 2022 року, на TVP Info.


katar_AdobeStock_67156336.jpg
10/Гру/2022

Як виникає нежить.

Внутрішня частина носа покрита спеціальним шаром клітин – слизовою оболонкою. Її завдання – зволожувати повітря, що вдихається, і нейтралізувати потенційні загрози, наприклад бактерії, віруси або алергени, а часто навіть звичайні забруднювачі. Як тільки імунна система розпізнає ворога, клітини виробляють все більше і більше слизу різної густини та кольору, щоб ефективно боротися із противниками. Так з’являється нежить.

Нежить, кашель, біль у горлі – із цими симптомами стикається кожен із нас. Такі самі симптоми супроводжують вірусну інфекцію, але також можуть вказувати на алергію. Незважаючи на схожість синдромів, ефективне лікування у цих двох випадках має бути зовсім різним.

 

То як же розпізнати, коли ми маємо справу з застудою, а коли з алергією?

Щодня наш організм атакують сотні різних вірусів, що спричиняють інфекції. Посилений захист – це реакція нашої імунної системи, результатом якої є нежить, а разом із нежитем з’являється кашель, що є захисною функцією дихальної системи. Вірусні інфекції зазвичай протікають без підвищеної температури. Виділення з носа зазвичай густі та каламутні. При інфекції ці симптоми розвиваються поступово. У перший день нежитю менше, але він посилюється в міру прогресу захворювання і набуває різних кольорів і густоти. Вірусні інфекції зазвичай тривають 7-14 днів. Після цього часу організм позбавляється симптомів і нежить зникає. Тоді як алергічний риніт, навпаки, може тривати місяцями.

Алергічний риніт є наслідком гіперактивності імунної системи. Організм алергіка превентивно реагує на нешкідливий пилок як на ворога і виділяє хімічні речовини, що викликають набряк слизової носа, чхання, нежить і кашель. Алергія часто супроводжується свербінням та сльозотечею. Інгаляційні алергени, такі як пилок, кліщі домашнього пилу або алергени тварин, посилюють роботу імунних клітин, як і при вірусних інфекціях. При алергії виділення з носа зазвичай рідкі, прозорі, рясні. У той час як вірусні інфекції продовжуються доти, доки вірус не буде знищений, симптоми алергії зберігаються доти, доки організм має справу з алергеном, навіть протягом цілого року. При спостереженні за симптомами, характерними для алергії, можна помітити, що у безвітряний сонячний день вони загострюються, а в дощ дещо слабшають. Поширена думка, що навесні у повітрі з’являються інгаляційні алергени. Тим часом запилення дерев відбувається вже з кінця січня до липня, трав та злаків з березня по вересень, а чагарників та бур’янів із липня по жовтень. Алергіки теж чхають восени, коли разом із поривами вітру в повітря потрапляють грибки, що зібралися на сухому листі.

 

Лікування

У Польщі є прислів’я, що нежить, якщо лікувати, триває сім днів, а без лікування тиждень. Отже, чи потребує нежить лікування? Для новонароджених дітей нежить може бути небезпечним. Закладений ніс блокує дихальні шляхи та завдає сильного дискомфорту. Новонароджені дихають тільки носом – вони можуть дихати та смоктати одночасно. Закладений ніс, безумовно, заважає їм смоктати груди і може спричинити гіпоксію. Уміння вдихати і випускати повітря ротом — наука другорядна. Внаслідок закладеності носа малюки вчаться дихати ротом, але ніс – це фільтр, який очищає повітря, яким вони дихають, а також регулює його температуру та вологість. Більше того, він також відповідає за сприйняття запаху, а запах надзвичайно важливий для маленької істоти, яка лише вчиться жити поза тілом матері.

Комфорт, пов’язаний із вільним диханням, дає малюкам почуття захищеності, що є необхідною умовою правильного психофізичного розвитку. У продажу є спреї, що допомагають розблокувати ніс, зменшити набряк слизової оболонки, які можна використовувати з перших днів життя. Однак, слід пам’ятати, що застосовувати їх можна максимум 5 днів. Інгаляції із сольовим розчином також допомагають очистити ніс. Ви можете використовувати їх навіть 3-4 рази на день. У разі густого нежитю та неможливості очистити ніс від слизу – необхідно застосовувати муколітичні препарати, що розріджують та знижують в’язкість слизу в дихальних шляхах.

Вони сприяють очищенню дихальних шляхів від виділень, що знаходяться в них. Аналогічний ефект матиме розпилення гіпертонічної солі, засноване на зволоженні та розрідженні виділень, скороченні слизових оболонок та їх очищенні. І гіпертонічна сіль, і муколітики мають відхаркувальну дію, провокуючи і полегшуючи відхаркування секрету з дихальних шляхів. Важливо пам’ятати, що не можна вживати цієї групи препаратів перед сном.

При алергічному риніті полегшення може принести застосування протизастійних препаратів та тих, що промивають ніс, а також таких як назальні спреї або небулайзери, але основним методом лікування алергії є введення антигістамінних препаратів. Саме гістамін є тканинним гормоном та нейротрансмітером – медіатором запалення. Саме він передає інформацію іншим клітинам, що є «небезпека» того, що в організм потрапила якась отруйна речовина. Антигістамінні препарати пригнічують дію гормону гістаміну. Вони роблять тіло несприйнятливим до алергенів, які раніше розглядав як загрозу.

Тому якщо симптоми тривають довше 10-14 днів і постійно повертаються, варто проконсультувати цю проблему з лікарем.


błędnik.jpg
11/Гру/2022

Лабіринт – це невеликий орган, розташований у внутрішньому вусі. Хоч і майже непомітний – він виконує дві дуже важливі функції: відповідає за слух та відчуття рівноваги. У цьому йому допомагають отоліти (лабіринтові камені або кристали) – крихітні кристали карбонату кальцію, які входять до складу внутрішнього вуха. Завдяки їм мозок отримує сигнали про поточне положення тіла. Якщо отоліти рухаються або лабіринт не працює, ці сигнали порушуються і мозок не може визначити місцезнаходження тіла. Його реакція на проблему – запаморочення.

 

Причини проблем із лабіринтом:

  • лабіринтит (внутрішній отит) – найчастіше викликається бактеріями (присутніми після запального процесу в середньому вусі), вірусами (наприклад, епідемічного паротиту, краснухи, кору, грипу, вітряної віспи, оперізувального герпесу, герпесу та ВІЛ), токсоплазмозом, травмами (наприклад, переломом скроневої кістки), аутоімунними захворюваннями та системними захворюваннями,
  • запалення вестибулярного нерва,
  • синдром запаморочення (вертиго),
  • хвороба Меньєра,
  • зміни, спричинені старістю.

 

Які можуть бути симптоми проблем із лабіринтом?

  • Запаморочення – раптове, сильне, що викликає враження обертання всього оточуючого світу, що з’являється без видимих ​​причин при відкритих і закритих очах, у різних положеннях,
  • некоординовані рухи, похитування,
  • враження, що «земля тікає з-під ніг»,
  • проблеми у підтримці правильної постави,
  • ністагм – рухи очей, що не залежать від нашої волі,
  • Світлобоязнь,
  • нудота блювота,
  • шум і дзвін у вухах.

 

Пам’ятайте, що легке запаморочення після різкої зміни положення або виходу з каруселі – це природна реакція організму.

 

Діагностика проблем із лабіринтом

Діагностика системи рівноваги включає, у тому числі: лабіринтні тести, що полягають в оцінці органу рівноваги, перевірку слуху, ЕНГ (електроністагмографію) та ВНГ (відеоністагмографію).

 

Лікування захворювань, пов’язаних із лабіринтом

Вибір методу лікування залежить від характеру захворювання і може включати консервативне лікування, фармакологічне лікування або реабілітацію, а в обґрунтованих випадках – також і хірургічне лікування, яке зазвичай проводиться під наркозом.

 

Серед лабіринтних розладів – лише захитування – єдиний стан, що не потребує консультації спеціаліста. Решту тривожних симптомів повинен діагностувати лікар.


Copyright by CSIM 2021. Все права защищены.

Copyright by CSIM 2023. Wszelkie prawa zastrzeżone.

Realizacja: X-Connect.pl
Cвершение: X-Connect.pl
Перейти до вмісту